Нещодавно на DOU опубліковано мою статтю про 3D друк – 3D-друк для ЗСУ: покроковий гайд, мій досвід та як не вигоріти. В статті я ділюся власним шляхом у 3D друці, досвідом волонтерства, труднощами на початку та тим, як 3D-друк може стати спільною справою для близьких людей. Окрему увагу приділяю користі для армії, ролі спільноти, а також темам якості, відповідальності й емоційній стійкості.

Також я описую речі, про які нечасто згадують у гайдах і інструкціях: особисті помилки, моменти сумнівів, пошук мотивації та фактори, що допомогли не здатися після невдач. Це не про історію успіху, а чесний погляд на реальний процес з його складними й водночас надихаючими сторонами.

Стаття може буде цікавою тим, хто розмірковує, чи варто починати, що для цього потрібно і які витрати доведеться планувати. Це не технічна стаття, тому я свідомо оминав обговорення специфікацій та технічні деталі.